Українське національне інформаційне агентство "УКРІНФОРМ" - інформаційний партнер УФПБ

Укринформ


выставка индустрии безопасности Украины

Информационно-аналитический портал:

медсправки MED+OK

 

 

 

 

 

 

 

Замечания к проекту закона

ЗАУВАЖЕННЯ
до проекту Закону України «Про охоронну діяльність»
(проект №2314 зареєстрований в ВРУ 03.04. 2008р. автор Новіков О.В.)

  1. Плагіат. Положення проекту містить в цілому переважну більшість тез, які вже неодноразово  реєструвалися (як проекти Законів) в Верховній Раді України. В черговий раз проект подається безпосередньо народним депутатом України, при цьому  ігнорується  думка осіб котрих він стосується і навіть центральних органів влади, як – Мін’юсту України, Держпідприємництва, Антимонопольного комітету, без затвердження подання в Кабінеті Міністрів, без чисельних висновків та зауважень з порушених питань Головного науково-експертного  управління апарату Верховної Ради України.
  2. Кому вигідно. Для того щоб зрозуміти конкретні зауваження до цього проекту, котрі подаються в подальшому, потрібно згадати, що на сьогодення органом ліцензування визначено МВС України котре не має на вищому рівні та в підлеглих органах  структур які б виконували державні функції з питань ліцензування. Всі ці функції протиправно передані Державній службі охорони при МВС України, підрозділи якої є основними учасниками надання платних послуг на ринку охорони. І тепер без наявності такого Закону і при прийняті його саме ця структура встановлює правила, контролює та вирішує «казнить или помиловать). Роль МВС зведена тільки до підпису при видачі ліцензії та підпису рішення про її анулювання.
  3. Очікувані результати. При прийняті Закону в запропонованій редакції, норми якого передбачають прийняття дуже багато підзаконних актів, які відповідно будуть готуватися структурою ДСО (зрозуміло «під себе») і з великою вірогідністю можна  прогнозувати, що:
    • зникне нормальна цивілізована конкуренція, яка тільки зароджується в Україні в сфері охоронного бізнесу;
    • встановлюється жорсткий монополізм однієї підприємницької структури під «кришуванням» МВС;
    • виникнуть нові потоки додаткових коштів збагачення (не держави), а окремої наявної комерційної структури або нової структури «при»  і ін.

Підстави для ствердження вище зазначеного (відсутність конструктивних пропозицій пояснюються тим, що даний проект не може бути прийнятим в цілому):

  1. В проекті Закону не передбачено здійснення охоронної діяльності ФОП (фізичними особами-підприємцями).
  2. Стаття 1:
    • В поняттях «внутрішньооб’єктний режим», «пропускний режим» не зовсім вдало використовується термін «об’єкт охорони». Ці режими можуть бути на територіях суб’єктів господарювання, які не охороняються.
    • Термін «система охоронної сигналізації» суперечить вже встановленому іншими нормативному актами визначенню (ДСТУ).
    • Поняття «ліцензування охоронної діяльності», «ліцензіат (власник ліцензії)», «ліцензія» не відповідає термінології базового закону з цього питання. Не існує інституту продовження терміну дії ліцензії.
  3. Стаття 2:
    • Останній абзац «попередження та боротьба…» не є предметом цього закону, не коректно застосований термін «феномен».
  4. Стаття 6:
    • п.п.3,4: порушення конституційних принципів господарювання в Україні.
    • п.5: термін три роки, у два з половиною рази менше того, що маємо.
    • п. 11: МВС погоджує форму одягу для тисяч охоронних структур? (потрібно чекати рекомендовану фірму, що буде виготовляти цю форму).
    • п.12: викликає великий сумнів щодо необхідності затвердження зразка внутрішнього посвідчення для структур охорони, в тому числі недержавного сектору (звичайно, що  виготовлення вищевказаних бланків буде доручено Міністерством внутрішніх справ певній фірмі).
  5. Стаття 9:  Дуже багато невідповідностей (основних принципів ліцензування) встановлених базовим Законом щодо ліцензування. Наявні повноваження Кабінету Міністрів передаються органу ліцензування і ін.
    • п.2: декларативність вимоги щодо прогнозування, абсурдність вимоги створення чергової частини до моменту отримання ліцензії.
    • пп.4 п.3 дуже розпливчате формулювання, що дає підстави стверджувати про появу суб’єктивізму чиновників при вирішенні питання щодо видачі ліцензії. Входить в протиріччя з вимогами п.3 (помилка в нумерації, перелік необхідних документів визначається КМУ).
    • п.7: не є предметом закону.
  6. Стаття 10:
    • пп.2 п.5: заявник (фізична особа) не може не відповідати ліцензійним умовам.
  7. Стаття 11:
    • п.4: прерогатива Кабінету Міністрів.
  8. Стаття 14:
    • категорично не можна погодитись з вимогами щодо інформування органу ліцензування про всі зміни – наприклад, дані про кількість охоронників та охоронців змінюється кожного дня і т. ін. Обов»язок передавати  інформацію, що є конфедиційною  своєму конкуренту.
  9. Стаття 17:
    • п.1. ліцензійні умови та особливі умови не можуть визначатися у ліцензії, достатньо ознайомитися з об»ємом наявних умов (декілька сторінок).
  10. Стаття 18:
    • пп.5 п.1: відмова може бути правомірна.
    • пп.7 п.1: не можна погодитись по причині малозначності та неконкретності певних порушень, передбачених Ст.24.
  11. Стаття 19:
    • п.3: домовленість з замовником – зайва.
    • п.4: декларативністьі.
  12. Стаття 21:
    • 2 частина п.1: пропускний та/або внутрішнооб’єктний режим встановлюється (може і не встановлюватися) суб’єктом господарювання самостійно, без участі суб’єкта охоронної діяльності, з його сторони можливі тільки рекомендації.
  13. Стаття 22:
    • охоронці ніяк не можуть забезпечити усі безпечні умови життєдіяльності фізичної особи (холод, голод і т. ін.).
  14. Стаття 23:
    - положення цієї статті проекту є абсурдними. Хто і які робить висновки? МВС затверджує кожен проект монтажу? МВС присутнє при введенні в експлуатацію об»єкту, при заміні окремого сповіщувача? Методологія і технічні норми це компетенція спеціальних державних органів. Яка ще структура буде створена при МВС для цього, а головне, скільки часу буде потрібно для цих узгоджень та і скілки це коштуватиме для підприємця?  і т. ін.
  15. Стаття 24:
    - носить декларативний характер. Чинним законодавством вже конкретно і детально урегульовані ці питання. Деякі пункти потребують уточнення, зміни редакцій і т. ін.
  16. Стаття 29:
    • п.1: декларативне посилання. Чинне законодавство не передбачає такої відповідальності по відношенню до охоронців.
  17. Стаття 31:
    • п.п.2,3: право власності, в тому числі на зброю, надається законами. Зміст п.3 не кореспондується з п.2. Відсутня норма на право мати вогнепальну зброю іншим суб»єктам охоронної діяльності, окрім тих що охороняють майно в банківських установах.
    • п.13: вважається необхідним термін «правопорушення» замінити на термін «дії, що мають ознаки злочину» (відсіюється дріб’язок).
  18. Стаття 36:
    • конкретна взаємодія повинна бути «на договірній основі».

Прикінцеві положення

  1. Закон України «Про підприємництво».
    Велике обмеження прав недержавних охоронних структур. При прийнятті такого проекту ДДСО сам буде визначати, які об’єкти охороняються тільки Державною службою охорони. Протягом 14 років Кабінет Міністрів України повинен був встановити Порядок визначення особливо важливих об»єктів, що повинні охоронятися ДСО. Розробка Порядку доручалось Міністерству оборони, Мін’юсту, але цього не було зроблено, тепер ДСО через МВС сам собі визначить такий перелік. Монополія через Закон.
  2. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
    Монополізм, недобросовісна конкуренція. Сумнівно щодо «пультів органів внутрішніх справ». Таких пультів в органах внутрішніх справ не існує , якщо не вважати підприємницьку структуру – ДСО «органом внутрішніх справ».
  3. Закон України «Про банки і банківську діяльність».
    !!! Всі банки під охорону ДСО???

    Те ж саме, що і в пункті 2 Зауважень.
сайт создан компанией разработка веб сайта
накопительный электрический водонагреватель на сайте . профнастил купить в харькове на нашем сайте